Час прочитання –
У першій частині:
«На початку 2022, коли я проглядав наші амбітні плани й цифри, в мене промайнула думка: "А що цього разу може
зруйнувати наші плани..?" Це була війна».
***
«Все, що нам потрібно для віддаленої роботи – не лише ноутбуки, а й печатки, документи, флешки з ЕЦП – ми
розподілили між собою, уточнили, в кого що є, і вирішили, що релокуємось в одне місце. Щовечора ми забирали це з
собою. І щоранку приносили на роботу. Тому 24 лютого ми вже не їхали в офіс: ми були повністю готові до
евакуації».
***
«Навіть коли я побачив на «Українській правді» (ред.: новинний онлайн-ресурс) цю новину під
заголовком "путін
оголосив Україні війну", я не відреагував відповідно. Бо цей же заголовок я бачив і в 2014».
***
«Ми проговорили дублювання функцій у разі, якщо хтось перестане виходити на зв’язок – так, ми готувались і до
людських втрат також».
***
«Я вперше в житті дуже сильно пошкодував, що не навчався застосовувати зброю. Бо тоді я був упевнений, що єдине,
чим я міг допомогти цим людям, допомогти Україні – це взяти зброю й піти на фронт».
Частина 2

Другий тиждень – наздоганяє реальність
План В я почав будувати на другий тиждень війни – коли я почав сприймати реальність. І коли зрозумів, що війна – це надовго.
Тоді я вважав, що «надовго» – це місяці. Я не хотів вірити, що війна може затягнутися до кінця року.
"Разом з директорами ми почали готувати Компанію до затяжного воєнного стану. Найголовнішим питанням для нас тоді було, в якому стані наші Клієнти".
В перший тиждень війни був повний хаос. З другого тижня вже почалася конкретика: ми навели різкість з нашими ключовими Клієнтами. Упевнилися, що вони продовжують працювати, що вони на той момент часу мали кошти. Що ми продовжуємо наші проекти – вони мають цінність для наших Замовників навіть попри те, що з початком війни пріоритети були переглянуті.
"Багато Клієнтів вийшли на зв’язок буквально в перші дні війни, аби проговорити відтермінування платежів. Кількість таких Клієнтів тоді була незрозуміла, і з’ясувати це було нашим другим завданням".
Багато питань було щодо подальшої співпраці з Microsoft. Адже оголошення воєнного стану й обмеження, що буквально через день були запроваджені на міжбанківському валютному ринку, призвели до транзакційної неможливості для нас виконувати свої зобов’язання перед Microsoft.
Ми мали зрозуміти, як із цим впоратись.

Минуло тижнів зо два до першої заяви з цього приводу: вендор сказав, що Партнери можуть певний час не сплачувати рахунки.
"Ця інформація ширилася ринком, і багато хто з Клієнтів сприйняв це як сигнал, що можна не платити. Це спричинило чергові складнощі в перший місяць нашої роботи в цих умовах".
Надія
Ми мали впоратися з усіма цими викликами.
Результатом роботи другого-третього тижня війни став наш оновлений кешфлоу – табличка з нашими прогнозованими надходженнями, з оновленими комітментами від наших Клієнтів, із суттєво оптимізованими видатками.
І от ця табличка нас трохи заспокоїла.
Бо переговоривши з усіма Клієнтами, зрозумівши, що наші проектні команди здебільшого релокувалися; що ми починаємо гуртуватися і працювати, виникло відчуття, що Компанія таки продовжує працювати.
"У нас усіх є майбутнє, певні перспективи. І якщо ми будемо виконувати свої зобов’язання перед нашими Клієнтами, ми пройдемо воєнний час без особливих проблем для Компанії. Це стало зрозумілим на другий-третій тиждень війни".
Звісно, Клієнти стали прискіпливіші. Адже цінність грошей стала вищою. Але ніхто з Клієнтів не відмовився платити, якщо ми виконаємо свої зобов’язання.
«Якби ми мали машину часу…»
Якщо якісь рішення й були хибними, то це ті, що ми ухвалювали до вторгнення.
Наша Компанія доволі демократична, і ми намагаємося дослухатися і зважати на думку кожного. Тож ми одразу заявили, що питання релокейту – це власне рішення кожного Лізарда. Якби ми мали машину часу, я був би набагато наполегливіший щодо релокейту співробітників, і ми б завчасно організували помешкання, аби не втрапити в ту ситуацію з ріелторами.
"Після вторгнення, як на мене, все було зроблено правильно. Щонайперше, ми зберегли кожного Лізарда – їхні життя, сім’ї, їхні робочі місця. Це було для нас найважливіше".
Ми пам’ятаємо, як багато Лізардів мали проблеми, що виходять за межі стандартного робочого процесу. І ми залучили всі інструменти, що здавалися нам доречними на той момент, аби допомогти колегам емоційно вирівнятись.

Це і психологічна підтримка (ред.: Компанія організували низку групових сеансів із ізраїльською психологинею).
І стрімко активізовані комунікації від імені Компанії. Адже це загальне відчуття розгубленості – що світ, який був нам відомий, зламався, і більше нічого не буде, як раніше – було від розмови майже з кожним членом команди.
"Тому дуже багато зусиль увесь менеджмент, команди HR і комунікацій докладали, аби вселити в наших співробітників упевненість у завтрашньому дні і збалансувати їхні настрої".

Це може здаватися цинічним, але я вважаю, що найкращий спосіб пережити стресову ситуацію – це зануритись в роботу.
"Тому що тепер ти в ситуації, коли в житті все зламалося, ти в новій реальності. І єдине, що не змінилося в цьому новому світі, – це робота, що в тебе є".
Ми всією командою намагалися створити цей острівець стабільності в тому морі хаосу, що панував довкола. Як на мене, цей напрямок був максимально правильним.


Я досі дякую Всесвітові за Леру (ред.: колегу, яка з двома дітьми опинилася в обложеному Маріуполі і лише за кілька тижнів змогла втекти). Ми надзвичайно, всією Командою хвилювалися за неї. Наш оперативний штаб очікував новини від неї як ніколи. І той сплеск емоцій, що накрив, коли ми дізналися, що Лера виїхала з Маріуполя, мені навіть складно передати.
Це було перше відчуття щастя з початку війни. Досить дивне й незвичне відчуття, яке я на той момент уже забув.
"Ось це – найбільший здобуток Компанії. І цей напрямок докладання зусиль був максимально правильний".

Цінності не змінилися
Я був завжди орієнтований на людей.
"Я досить сильно звикаю до тих, із ким працюю. І справді ціную внесок кожного Лізарда у нашу справу".
І попри те, що багато чого я можу зробити власноруч, я розумію, що командою ми завжди зможемо досягти більшого, ніж будь-хто з нас самотужки. Включаючи мене.
Тому я завжди найбільше цінував Команду, з якою я працюю. І це не змінилося.
Lizard – це не сервер, не рахунки в банках, не підписані контракти. Lizard – це перш за все Команда. Нам її вдалося зберегти.
"Гадаю, тому, що у нас були такі цінності – орієнтовані щонайперше на збереження Команди Лізардів і кожного Лізарда окремо".
Чого навчився за місяці великої війни
Працювати без мишки (ред.: сміється).
Я був надзвичайно зібраною людиною: я все продумав, зібрав у «тривожну валізку» все, що може знадобитися, включаючи бездротову мишку, що забирав з роботи кожного дня.
Але я на роботі забув адаптор до неї (ред.: сміється).
Після Перемоги
У мене вдома стоїть одна досить дорога пляшка віскі, яку я планував відкрити в якийсь особливий день.
У 2021-му я хотів купити будинок під Києвом – на щастя, не купив – і думав відкрити цю пляшку, щоб відсвяткувати цю подію. І от за ці місяці війни я усвідомив важливий урок: жити треба зараз. І відкривати пляшку дорогого віскі, коли кортить. Не відкладаючи на якийсь особливий період. Який може і не трапитись.
"Тому перше, що я зроблю, – відкрию це бісове віскі! Зараз це для мене символ, що я робив неправильно до війни".
Друге рішення пов’язане з Компанією: попри те, що нам дуже комфортно працювати на ринку України, наша довгострокова перспектива не тут. Тому, коли обмеження щодо перетину кордону знімуть, я зареєструю наш європейський офіс, як ми й планували до війни.
"Нашу експансію на європейський ринок треба буде значно пришвидшувати. Адже довгострокові перспективи українського ринку поки що туманні".


Меседж собі у 24-25 лютого
Я передав би собі кілька меседжів.
Перше – в кожної людини є свої сильні й слабкі сторони. І, якщо ти хочеш бути ефективним, треба бути там, де ти використовуєш свої сильні сторони максимально.
"Оборона країни – це не лише фронт. Це набагато більше людей, що підтримують економіку в цей час. Ці люди заробляють кошти, донатять ЗСУ, волонтерять, допомагають друзям, купують обладнання. Але це було б неможливим, якби всі ці люди пішли на фронт".
Моє завдання було забезпечити всю сім’ю Лізардів стабільним доходом протягом воєнного стану, зберегти Компанію, достойно пройти цей шлях, сплачувати податки і максимально ефективно працювати на економічному фронті. Підтримувати Україну в такий спосіб.
Я довго картав себе за те, що не можу захищати країну зі зброєю. Але потім я зрозумів, що це я робив марно.
"Бо я захищаю Україну на іншому фронті".
Друга річ – не намагатися структурувати хаос.
Цей період розгубленості й хаосу, мені, як людині, що прагне, аби все було заплановано, дався доволі складно.
Я намагався якось структурувати всі події навколо. І знову картав себе за те, що не виходить це зробити якісно.
"Потім я зробив висновок, що по-іншому ж і не могло бути. Тому що хаос був навколо".
Тож найкраще, що я міг би зробити, – зрештою так і сталося – це перемкнутися в режим реагування.
"Я не планував, а реагував на виклики, що з’являлися, і відпрацьовував їх".
А далі, на другий-третій тиждень, уже можна було щось планувати.
Меседж Лізардам
"Щонайперше, не відкладайте життя на завтра – ані гарний віскі, ані рандомне спілкування з дорогими людьми – будь-що, що може вас потішити тут і зараз".
Цінуйте те, що у вас зараз є. Ми всі почали це цінувати лише з початком великої війни, на жаль.
"Друге – усвідомте, що все таки в наших руках".
Завдяки зусиллям усієї Команди ми успішно подолали період найбільшого хаосу. Ми повернули контроль над процесами і взаємовідносинами із Клієнтами. Ми продовжуємо роботу над проектами, а значить – Компанія матиме можливість стабільно виконувати свої фінансові зобов’язання, сплачувати податки і допомагати ЗСУ. Якщо ми якісно і вчасно виконуватимемо свої зобов’язання перед Клієнтами.
Давайте це завжди пам’ятати: ми зможемо, ми пройдемо цей складний період – а він складний не лише для нас, а й для наших Замовників, які вже давно переоцінили вартість коштів, що в них є на рахунках, і власні пріоритети – якщо працюватимемо якісно, оперативно і згуртовано.
"Це – не лише задача Lizard Soft, це – конкретна задача кожного з нас. Без винятку. І моя – теж".
Тож закриймо до вечора новини.
Обіймімо того, хто поруч.
Зробімо глибокий вдих.
І вйо до Перемоги!